1. Тематична виставка «Закон і ми» (до тижня правового виховання)
 Всім відомий вислів: “Діти – наше майбутнє”. Проте, на жаль, на сьогоднішній день надзвичайно гострою є проблема зростання злочинності серед осіб підліткового віку, адже кожний п’ятнадцятий злочин в Україні – справа рук неповнолітніх. У підлітків завжди виникає бажання стати незалежним, спробувати щось нове, побувати в новій, цікавій обстановці. Це природно і, навіть, корисно для дітей – все це частина дорослішання. Але вони можуть ризикувати, особливо коли опиняються поза увагою своїх батьків. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, тому що вони неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати і з початкових класів просвіщати дітей в правовій грамотності. В рамках тижня правового виховання в бібліотеці організована виставка «Закон і ми». Література розповідає про права та обов’язки дітей.
2. Книжково-ілюстративна виставка: «Покрова – козацька мати!» (до Покрова Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва, Дня захисника України)
 Козацтво – це військова сила, яка боронила наші землі від варварських нападів турків і татар. Козаки були сміливими, дисциплінованими, гордими та вільними людьми. Український народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку в історії України, а молоде покоління – наслідуватиме козаків. Козацтво України вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову пресвятої Богородиці. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала їх у далекій дорозі. Указом Президента України 14 жовтня – свято Покрови – оголошено Днем українського козацтва. Напередодні цього свята в шкільній бібліотеці організована книжкова виставка «Покрова – козацька мати!», щоб школярі мали змогу ознайомитися з літературою про період козаччини. Шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і скрізь, що ви – діти козацького роду, Пишайтесь нашим славним минулим, воно допоможе нам вистояти в нелегкі теперішні часи. Це потрібно не тільки кожному з нас, це потрібно і для того, щоб не вмерла, вічно жила ненька – Україна.
3. Тематична книжково-ілюстративна поличка: «Наш край в роки війни» (до Дня визволення України від фашистських загарбників)
 В Другій світовій війні брала участь 61 країна, серед них і Українська республіка, що входила до складу Радянського Союзу.
Напередодні Другої світової війни українська етнічна територія належала чотирьом державам: СРСР, Польщі,Чехословаччині, Румунії. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей. На перший план політичних інтриг висувається Закарпаття, а виконавцем планів Гітлера стає Угорщина.
1 вересня 1939 р., Німеччина напала на Польщу, чим розпочала Другу світову війну. Ця подія докорінно змінила політичні відносини в Європі.
17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула радянсько-польський кордон і увійшла на територію південно-східної Польщі - Західної України. Офіційно було заявлено, що радянські війська мають запобігти фашистській окупації, допомогти братам українцям і білорусам.
28 вересня 1939 р. І. фон Ріббентроп вдруге прибув до Москви. Між Німеччиною і СРСР були підписані "Договір про дружбу і державний кордон" і два таємні протоколи до нього, що закріпили територіальний розподіл Польщі.
Останні події створили сприятливі умови для об'єднання народу Західної та Східної України. 14 листопада 1939 р. Верховною Радою всі території України, які були на той час окуповані іншими державами, було включено до складу УРСР.
Під час фашиської окупації активні бойові дії проти німецьких загарбників вели партизанські з’єднання і загони Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Київщини, Донбасу та інших районів України.
30 червня 1941 р. у щойно захопленому німцями Львові бандерівці провели Українські на¬ціональні збори, які ухвалили Акт про відновлення Української Держави. Проте фашистське керівництво заявило, що німці українцям не союзники, а завойовники. Невдовзі С. Бандеру та інших лідерів ОУН (б) було заарештовано і відправлено до Берліна. Крім цього, гітлерівцями було заарештовано 300 членів ОУН, із яких незабаром 15 було розстріляно.
З цього часу почали з’являтись перші партизанські загони українських націоналістів, які виникли на Поліссі і Волині. У результаті об’єднання окремих відділів Української національної самооборони, січовиків, військових формувань ОУН у жовтні 1942 р. була створена Українська Повстанська Армія (УПА).
Діяльність ОУН-УПА була проаналізована робочою групою істориків, утвореною при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА. У фаховому висновку істориків визнається вагомий внесок ОУН-УПА в національно-визвольну боротьбу українського народу за створення незалежної України. Робочою групою визнано факт протидії ОУН - УПА радянським партизанам і Червоній Армії в 1943-1944 роках.
Гідний внесок у перемогу вніс український народ. У лавах Червоної армії воювали 6 млн. його синів і дочок. Близько 600 тис. партизан і підпільників билися в тилу фашистських військ. Понад 2 млн. трудівників України кували зброю перемоги в радянському тилу. Близько півмільйона українців пов’язало свою долю з ОУН-УПА.
4. Тиждень місцевої демократії
 Курс на європейську інтеграцію України та розвиток місцевого самоврядування відповідно до європейських стандартів є одними з головних пріоритетів державної політики України. «Європейський тиждень місцевої демократії» - нова політична ініціатива Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та Європейського комітету місцевої та регіональної демократії. Цей захід має щорічно організовуватися місцевими органами влади усіх держав - членів Ради Європи з метою просування принципів місцевої демократії та сприяння демократичній участі на місцевому рівні.
Головною метою Тижня є активізація процесів розповсюдження інформації щодо принципів, надбань та досягнень функціонування місцевої демократії в Україні та Європі, сприяння обізнаності населення щодо можливостей вирішення питань місцевого значення та залученню громадян до прийняття управлінських рішень, надання можливостей для ознайомлення з роллю Ради Європи та інших інституцій спільної Європи в області розвитку місцевої демократії.
 В бібліотеці спеціалізованої школи №322 протягом Європейського тижня місцевої демократії було організовано книжково-ілюстративну виставку: «Не бути осторонь – творити зміни!», яка висвітлювала учнівські напрацювання та проекти в сфері шкільного і регіонального розвитку самоврядування, права та свободи дітей як основу демократичного суспільства.
Проведено урок - ознайомлення з принципами європейської демократії, на якому діти виказували думки з приводу самоврядування та своїх прав, малювали малюнки.
 Серед школярів було проведено бліц-опитування: «Якби я був директором школи….». Відповіді дітей були різносторонніми : серйозними та смішними. Наводимо найцікавіші:
- Якби я була директором школи, я б робила контрольні кожен день. Запрошувала б дітей до себе в гості. Я хочу вирости і стати директором школи № 322. Овчар Е.
- Якби я була директором школи, то я б ввела багато цікавих речей:
- Нові уроки, наприклад «книгознавство», «екологія» і т.п.
- Багато правил дисципліни;
- Яскраві стіни, і щоб вони були обвішані яскравими картинками;
- Яскраві та індивідуальні форми для вчителів;
- Прогулянки на вулиці під час перерви по черзі для кожного класу;
- Школа має бути святом для дітей, і кожен з учнів буде відігравати свою, особливу роль у моєму житті! Назарук Злата 3-А.
- Якби я була директором школи, то я б зробила уроки на другу половину дня… Чудійович І. 4-Б
- Якби я була директором школи, то я б замінила книжки на планшети, а в їдальні розставили столики для 2,3 учнів. Капустіна Кіра 4-Б.
- Багато хто пропонує запровадити шведський стіл у їдальні і годувати дітей тістечками, крабовими паличками та морозивом, зробити уроки по 20 хвилин, влаштувати салон краси, відмінити шкільну форму, кататися на перервах на велосипедах, роликах та скейтах, і вручати призи за навчання без дев’яток.
Місцева демократія є загальною європейською цінністю і повинна спиратися на кращі досягнення та практики в галузі управління та демократії. Активна просвіта громадян щодо сучасних європейських інструментів та механізмів сприяння місцевій і регіональній демократії має перетворити їх на палких прихильників процесу євроінтеграції. | 
